Щоб краще пізнати людину, треба якомога більше про неї дізнатися, і зробити це можна, читаючи не просто офіційні факти біографії, а розповідь про неї.
Марк народився в 1996 році в місті Сєвєродонецьку Луганської області. Дитина була бажаною й довгоочікуваною, але, на жаль, пологи були важкими. У Марка було зафіксоване вродженне порушення центральної нервової системи. Своєчасне виявлення проблеми, любов і піклування батьків, допомога лікарів, психологів допомогли Маркові зростати й розвиватися майже без проблем. Марк був активним, допитливим, кмітливим. Вже з раннього дитинства виявляв математичний склад мислення. Здається, що рахувати він почав раніше, ніж говорити. Не вміючи ще добре говорити, а тим більше читати, він легко й дуже швидко збирав конструктор «Лего», без допомоги інструкції у віці двох років Великі числа складав, віднімав, множив за кілька секунд й видавав відповідь. Своєчасно пішов до школи й успішно закінчив 11 класів. Відмінником не був, але навчався добре й мав безліч захоплень: футбол, великий теніс, театральна студія тощо. День Марка був завжди зайнятий заняттями, секціями, гуртками.
В дитинстві й навіть у студентські роки він був членом молодіжної ГО Пласт – Національної скаутської організації України. Він один з Луганської області пройшов скаутський табір «Легіон». Пласт – завжди в серці Марка. Він все своє життя дотримується пластового закону – бути чесною й порядною людиною.
Фото з сімейного архіву
Фото з сімейного архіву
Фото з сімейного архіву, де Марк у футболці, на якій легіонівський хрест. Цей хрест могли носити не всі пластуни, його потрібно було заслужити.
Згодом діяльність Марка отримала волонтерський характер. Він фінансував проекти НОСУ Пласт м. Сєвєродонецька. З початком війни він допоміг фінансово дітям і молоді організації, які виїхали з Сєвєродонецька та Харкова, допоміг придбати військове спорядження для пластуна-військовика з нашої організації.
У шкільному віці Марк захопився комп’ютерними технологіями. Після закінчення школи Марк подав документи в кілька вишів на декілька факультетів в містах Києві, Донецьку, Харкові. В усі навчальні заклади пройшов на бюджетну форму навчання. Довго вагався, якому навчальному закладу віддати перевагу. Врешті обрав факультет інноваційні технології в Харківському національному економічному університеті (ХНЕУ) імені Семена Кузнеця. Марк закінчив університет і магістратуру. Працювати почав з першого курсу: на здібності Марка звернув увагу викладач географії й запропонував спробувати свої сили в айті-компанії. Робота Марка захопила, й він працював на одному місці, доки не отримав пропозицію очолити Харківський філіал компанії, головний офіс якої знаходиться в Нідерландах. Марк став працювати тимлідом. Робота в команді однодумців йому дуже подобалася, тим більше, що роботи було багато: розроблялися нові проекти, які діють до цього часу. Марк майже весь час віддавав роботі, професійно розвивався, підвищував знання. Мав високий авторитет, повагу у співробітників та підлеглих. Як і кожна молода людина, Марк мріяв згодом створити сім’ю, стати батьком. Коло захоплень Марка ширилося: він цікавився нанотехнологіями, квантовою фізикою, біологією, біоінженерією. Поруч було декілька вірних друзів і його колектив. Заробітна плата була гідною, Марк сплачував усі податки, то ж бажання наполегливо й віддано працювати на компанію тільки міцніло. Марк жив життям молодої людини, в якої є мета, амбітні плани, можливість самореалізації. Але, тепер вже будучи дорослою й самостійною людиною, сам дбав про підтримання свого здоров’я. На жаль, до основного діагнозу, поставленому при народженні, додався діагноз атопічний дерматит. Марк систематично відвідував лікарів, виконував усі рекомендації, щоб уникнути ускладнень.
Війна, що розпочалася в лютому 2022 року, змінила плани Марка, як і всіх українців. Марк змушений був виїхати з Харкова, який обстрілював і руйнував ворог. Марк с молодшим братом, мамою, та своєю дівчиною приїхали до Львова. На той час у Марка була одна мета с його мамою: допомагати воїнам на передовій і людям, які постраждали від війни: тим, хто виїхав з місць бойових дій, і тим, хто ще не встиг цього зробити. Оскільки за станом здоров’я Марк мобілізації не підлягає, він бачив своє призначення у волонтерській діяльності. Його матір очолюю Благодійний Фонд «Милосердя», Марк завжди допомагав матері з допомогою у фонді, і коли фонд надавав допомогу людям за потребами, ніхто і не здогадувався що до цього причетний Марк. С початку війни зі своїм колективом Марк усилено і вже відкрито почав надавати допомогу фонду, самостійно організовує й відправляє на передову необхідні речі, а також сформував разом з фондом пакети допомоги мирним людям, які потерпали від війни. Марк говорив зі своїми колегами про свої плани волонтерської діяльності. Отримав підтримку – його команда готова була віддавати відсотки від заробітної плати на потреби ЗСУ. В перший місяць війни воїнам на передовій дуже потрібні були бронежилети, багато було звернень і замовлень що до бронежилетів. Саме в Нідерландах знаходиться один з найпотужніших виробників бронежилетів, то ж Марк вирушив до Нідерландів у відрядження від БФ «Милосердя» терміном на 30 днів для перемовин щодо придбання бронежилетів. Марк мав всі необхідні документи для легального перетину кордону, й був стовідсотково впевнений, що зможе домовитися про придбання бронежилетів, повернеться в Україну й продовжить свою волонтерську й професійну діяльність на користь своїй країні. Але 20 березня 2022 року Марк був затриманий в Нідерландах за звинуваченням США у кіберзлочині й ось уже майже 2 роки перебуває в нідерландській тюрмі, в нелюдських умовах. За цей час Марку не висунули звинувачення, не надали жодного доказу його злочину, не винесли вирок суду – лише безжально забрали два роки життя і зруйнували здоров’я.
Марк прагне довести свою непричетність до злочину, в якому його звинувачують, прагне відстояти своє чесне ім’я, але його не тільки не чують, але й не хочуть чути правоохоронці в Нідерландах і США. Марк не кіберзлочинець, а дійсно айті-фахівець високого рівня, і він хоче бути корисним в організації кіберспротиву України проти країни-агресора. Хоче допомагати Украйні, вкладати свої знанні в перемогу, і далі підтримувати фонд «Милосердя».
А поки зараз Марка тримають у одиночному карцері і знущаються з нього безпідставно, тільки тому що Марк відстоює свої права і бореться с системою в якої немає чесності і справедливості.
